15 грудня 2025 року пройшло чергове засідання Ради роботодавців Факультету інформаційних технологій та математики. Розглядались два ключових питання: впровадження сучасних знань і технологій в зміст освітніх програм та запровадження аспірантури за спеціальністю «Комп’ютерні науки».
Олександр Котенко, технічний директор S&B SYSTEMS, зауважив про необхідність чіткого і вивіреного балансу фундаментальної освіти та вивчення сучасних технологій. Оскільки саме наявність бази знань у здобувачів дозволяє їм швидко адаптуватись в швидкозмінному цифровому середовищі, що підвищує конкурентоспроможність випускників на ринку праці.
Саме такий підхід на освітніх програмах спеціальності «Комп’ютерні науки» відмітила гарант освітньої програми «Інформатика» Світлана Рзаєва. Наприклад, в обов’язковий курс «Алгоритми та структури даних» включено вивчення основ ШІ-алгоритмів, а для вибору студентів пропонується логічне продовження – дисципліни пов’язані із методами та інструментами аналітики даних та ШІ. Олександр Пустовіт, співробітник відділу інформаційної безпеки Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України, підтримав цю ідею і підкреслив, що основний курс має залишатися фундаментальним курсом про алгоритмічне мислення та ефективність, де ШІ, машинне навчання тощо виступає сучасним контекстом і мотивацією, а не самоціллю.
Гарант освітньої програми «Моделювання інформаційних процесів в комп'ютерних системах» Ірина Машкіна виступила з пропозицією до роботодавців залучатися до формування тем кваліфікаційних робіт для бакалаврів та магістрів, що забезпечить актуальність і практичну цінність цих робіт для бізнесу. Олексій Шушура, керівник проєктів UNITSOFT, зауважив, що компанія готова долучатись до дипломних досліджень студентів в різних форматах (в рамках практик, консультацій, реалізації навчальних проєктів), оскільки вони розглядають таку співпрацю як стратегічну інвестицію в майбутнє.
Продовженням обговорення потреб ІТ-ринку у фахівцях став виступ завідувача кафедри комп’ютерних наук Андрія Бондарчука із концепцією освітньо-наукової програми третього рівня освіти спеціальності «Комп’ютерні науки». Катерина Терлецька, співробітник відділу моделювання морських та річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, запропонувала при підготовці майбутніх науковців забезпечити їх здатність розробляти та впроваджувати підходи до підвищення ефективності навчання та реалізації різних моделей штучного інтелекту у програмні та програмно-апаратні рішення різного призначення.
Загалом, під час зустрічі були активні обговорення та дискусії, а ми вийшли з купою ідей і пропозицій для покращення наших освітніх програм!
#роботодавці

11 грудня 2025 року відбувся вебінар для здобувачів Факультету інформаційних технологій та математики «Академічна доброчесність як фундаментальна цінність в освітньому просторі Університету». Декан Факультету Оксана Литвин привітала учасників та окреслила перелік питань даного заходу, а також наголосила на важливості дотримання принципів академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу. Далі учасники разом зі спікеркою – заступником декана з наукової роботи та міжнародної діяльності Наталією Коршун – пригадали нормативну базу з питань академічної доброчесності, проаналізували виклики, що виникають в ході навчання, види порушень та відповідальності у разі їх виникнення. Крім того, прослідкували взаємозв’язок принципів академічної доброчесності з корпоративною культурою Університету Грінченка.
Також в ході заходу учасники дослідили виклики, що виникають із широким розповсюдженням технологій штучного інтелекту, та ознайомилися з Політикою використання штучного інтелекту в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, затвердженою рішенням Вченої ради Університету від 30 жовтня 2025 року (наказ від 30.10.2025 №680), а також аналітичною довідкою «Виклики та загрози використання інструментів штучного інтелекту в освітньому процесі та наукових дослідженнях» та Пам’яткою для студентів щодо етичного (коректного) використання штучного інтелекту в освітньому процесі та наукових дослідженнях, що були підготовлені робочою групою науковців ФІТМ у травні 2025 року.
#FITM_training
#stud_events
#stud_science

У VCENTRI HUB Оболонського району разом із КНП «Центр комунікації» КМДА працюють курси цифрової грамотності для людей поважного віку - де кожен може впевнено опанувати смартфон та комп'ютер і зробити перший крок у світ технологій.
Навчання проводять наші круті студентки 4 курсу спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» - Лілія Буренко, Вікторія Неліпа та Данііл Макаренко під керівництвом старшого викладача кафедри комп’ютерних наук Галини Кучаковської.
Мета проста й важлива: допомогти старшому поколінню відчути себе впевненіше у цифровому світі та підтримати їх на шляху до нових навичок.
20 листопада 2025 року на Факультеті інформаційних технологій та математики відбувся захопливий та інформативний воркшоп «Перші кроки у Web3», організований спільнотою Kumeka TEAM. Захід зібрав чимало зацікавлених студентів різних курсів, які мали унікальну можливість розвіяти міфи та отримати чітке уявлення про перспективну галузь майбутнього цифрового світу.
Під час зустрічі експерти Kumeka TEAM структуровано та доступно розклали по поличкам складні концепції. Учасники разом із доповідачами розбиралися:
- у чому полягає принципова різниця між Web2 та Web3;
- що таке блокчейн;
- які реальні можливості для кар'єрного росту існують у цій галузі.
Особливу увагу наші гості приділили практичній складовій: огляду корисних ресурсів, академій та навчальних курсів, які можуть стати відмінним стартом для самоосвіти. Також представники Kumeka TEAM детально розповіли про підтримку, яку компанія надає студентам – від участі в хакатонах і акселераційних програмах до менторства та розвитку власних проєктів.
Захід пройшов в інтерактивному форматі: студенти не лише уважно слухали, але й активно брали участь в обговоренні, задавали питання та отримували професійні відповіді. Найбільш активні учасники отримали тематичні подарунки.
Ми переконані, що такі зустрічі мотивують студентів до глибшого вивчення новітніх технологій і відкривають нові горизонти для їхнього професійного зростання!
#гостьові_лекції

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
21 листопада 2025 року викладачі кафедри математики і фізики Факультету інформаційних технологій та математики Д.М. Бодненко, О.В. Локазюк та С.П. Радченко у співавторстві з науковцями із Ротергемського коледжу (Rotherham College, Велика Британія) та Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» взяли участь у Міжнародному семінарі для молодих вчених «Workshop for Young Scientists in Computer Science & Software Engineering» (CS&SE@SW 2025), який проходив на базі Криворізького національного університетцу (Кривий Ріг, Україна).
Семінар є традиційним науково-практичним міжнародним заходом, що об’єднує молодих учених, педагогів, практиків, розробників з різних країн світу, зацікавлених у теорії та практиці комп’ютерних наук та програмної інженерії.
Науковці представили доповідь на тему: «Розробка та застосування макросів VBA у викладанні природничих наук та математики» (The development and application of VBA macros in the teaching of science and mathematics).
За результатами конференції буде видано збірник, що індексується у НБД Scopus.
#FITM_conf


Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. У 2025 році цей День пам’яті припадає на 22 листопада. О 16:00 країна завмирає у Загальнонаціональній хвилині мовчання, щоб згадати мільйони невинних людей, життя яких було знищене комуністичним тоталітарним режимом. У цей день українців закликають відвідати місця пам’яті у своїх громадах та після настання темряви запалити Свічку пам’яті у вікнах домівок і робочих приміщень. Горіння цієї свічки є свідченням нашої неперервної пам’яті, знаком скорботи та водночас віри в майбутнє.
Голодомор 1932–1933 років був свідомим актом геноциду проти українського народу. Насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл і цілих районів, заборона виїзду за межі голодуючих територій, репресії проти тих, хто чинив спротив, — ці дії створили умови, несумісні з життям. Масові голоди 1921–1923 і 1946–1947 років стали продовженням системної політики нищення та залякування. У 2006 році Голодомор був офіційно визнаний геноцидом українського народу, адже його метою було знищення українців як національної групи та придушення їхнього прагнення до державності.
У XXI столітті тоталітарні практики знаходять продовження у сучасній російській агресії. Методи, які застосовував сталінський режим, повторюються в нинішній війні: масові вбивства, депортації, блокування гуманітарних коридорів, навмисні удари по цивільній інфраструктурі, руйнування культурних осередків, тиск на цивільне населення. Мета залишається тією самою — знищення української ідентичності, культури й мови, ослаблення українців як нації.
Пам’ять про Голодомор сьогодні є важливою складовою нашої стійкості. Вона об’єднує суспільство перед лицем сучасної загрози й допомагає світовій спільноті глибше розуміти природу російської злочинної політики. Дедалі більше країн визнають історичний факт геноциду та підтримують Україну, усвідомлюючи небезпеку повторення злочинів, які колись були вчинені голодом проти мирного населення. Усвідомлення того, що голод у 1932–1933 роках був використаний як інструмент знищення, має нагадувати всьому світу про недопущення будь-яких форм штучного створення гуманітарних криз.
22 листопада українці в Україні й за її межами зупиняться у хвилині мовчання, щоб ушанувати пам’ять закатованих голодом. Увечері кожен, де б він не був, має запалити Свічку пам’яті у вікні. Цьогорічне вшанування проходить під гаслом: «Де б ти не був, запали Свічку пам’яті».

19 листопада 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
19 листопада 2025 року студенти кафедри комп'ютерних наук Факультету інформаційних технологій та математики відвідали компанію DEPS, системного інтегратора і дистриб’ютора телекомунікаційного обладнання. Під час візиту майбутні фахівці мали унікальну можливість не лише оцінити сучасне обладнання та технологічні процеси, але й взяти участь у практичних воркшопах, присвячених проєктуванню мережевої інфраструктури, реалізації стартапів на базі ІоТ та розробці рішень для систем безпеки у форматі живого спілкування з інженерами та спеціалістами компанії. Таке поєднання теорії з практикою дозволило студентам краще зрозуміти реальні виклики, з якими щодня стикаються IT-фахівці в галузі системної інтеграції та комп’ютерних наук.
Окрему цінність становило спілкування з представниками компанії щодо майбутніх кар'єрних перспектив. Керівники відділів DEPS детально розповіли про можливості проходження практики для студентів різних курсів, а також про програми стажування для випускників. Було презентовано конкретні вакансії для молодих спеціалістів у напрямках мережна інженерії та розробки програмних рішень, менеджмент проектів, що викликало живий інтерес серед учасників візиту та стало основою для подальшої співпраці між університетом і компанією.
Кафедра комп'ютерних наук висловлює щиру подяку команді DEPS за цікаві заняття та надіється на подальшу співпрацю.
#роботодавці
